НАШКВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАШКВА́РИТИ, рю, риш. док.

1. перех. Шкварячи, приготувати яку-небудь кількість чогось. [Гапка:] Степане Де-мидовичу, а я не спиталася, чи треба вам нашкварити сала? (Сам., II, 1958, 123).

2. тільки недок., перех. і неперех., розм. З захопленням, енергійно робити що-небудь. Нашкварювати на гармонії.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 240.