НАЧИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАЧИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Багато, досхочу читати. Міг [Йоганес, пасучи кози] досхочу начитуватися, бо вдома забирали йому книжки і пхали лише шкільні (Коб., III, 1956, 346); Один чоловік, начитавшись.. книг, зарізав свого брата (Л. Укр., V, 1956, 165); Односельчани тут помітили, що пастух, видимо, начитався газет (Горд., Дівчина.., 1954, 300).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 236.