НАЧИНЯ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до начинювання; який служить для начинювання.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 236.