НАЧА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до нача́льник. [Прокопенко:] Я приїхав аж у вашу Грабарівку. І оце розшукую вашу начальницю (Мороз, П’єси, 1959, 151); Комдив сидів у кабінеті начальниці жіночої гімназії (Смолич, Театр.., 1940, 108).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 234.

Начальниця, ці, ж. Начальница. Левиц. Пов. 122.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 532.