НАЧА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЧАВИ́ТИ, влю́, виш; мн. нача́влять; док., перех. Видушувати яку-небудь кількість рідини з чогось.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 233.