НАЦІОНАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до націоналізува́ти. Декретом Ради Народних Комісарів.. усі великі підприємства, у тому числі і гірничі, були націоналізовані (Гірн. пром.., 1957, 8); // націоналізо́вано, безос. присудк. сл. З перших же днів встановлення Радянської влади було ліквідовано поміщицьке землеволодіння і землю передано селянам, націоналізовано велику промисловість, залізниці, банки (Ком. Укр., 2, 1967, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 232.