НАХУ́КАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Хукаючи, напустити тепла. В хаті було холодненько.. Хукав я, хукав, ніякого тепла не нахукав (Вишня, II, 1956, 365).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 230.

Нахукати, каю, єш, гл. Надышать въ руки (во время холода, на холодное стекло и пр.).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 532.