НАХОЛО́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до нахоло́нути. За непокритими, нахололими за ніч столами.. сиділи люди (Стельмах, І, 1962, 3); Земля підставляла сонцеві нахололі за зиму чорні ріллі (Цюпа, Грози.., 1961, 211).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 230.