НАХИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Довго, багато похитатися. Спав [Данило].., як трава, що нахиталася за день (Ю. Янов., І, 1954, 257).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 228.