НАХИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., розм. Те саме, що на́хил 1. — В мене зроду нахильність до якоїсь грудяної [грудної] слабості (Н.-Лев., І, 1956, 119).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 228.