НАХВАТИ́ТИСЯ, хвачу́ся, хва́тишся, док., діал. Швидко з’явитися, підоспіти. Сонечко вже запало за зелений гай і от нахватиться перва зірочка (Вовчок, І, 1955, 354).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 227.

Нахватитися, хвачуся, тишся, гл. Быстро явиться, подоспѣть. Нахватився до моці, та обі оці. Ном. № 13247. Аж тут і світ нахватився. Начало свѣтать. Світова зірочка нахватилась. Н. п.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 530.