НАХАЗЯЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш і НАХАЗЯЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех. і неперех., розм. Хазяйнуючи, добитися чого-небудь або наробити, натворити чогось. [Михайло:] Небагато, тату, нахазяйнуємо, коли я один буду глядіть хазяйство (К.-Карий, І, 1960, 183); — Уже он скоро сонце в загривок припече, а вони сни видивляються. Такі нахазяйнують чортів пляшку! — лаявся Йонька, плескаючи молотком по косі (Тют., Вир, 1964, 223).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 226.