НАФТАЛІ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до нафталі́н. Від нафталінового запаху зробилося млосно, схотілося спати (Мур., Бук. повість, 1959, 105); // Який виробляє нафталін. У 1925 р. були пущені єдині в той час у Радянському Союзі Кадіївський нафталіновий і Костянтинівський скляний заводи (Іст. УРСР, II, 1957, 259).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 225.