НАФАРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАФАРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Покривати, намазувати фарбою. — Ви подивіться на нашу татарку: нігті нафарбувала (Коцюб., II, 1955, 138).

2. Фарбувати яку-небудь кількість чогось. Нафарбувати полотна.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 224.