НАФАНТАЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Фантазуючи, придумати, вигадати багато чого-небудь. — Ви мені не вірте. Я, коли нап’юсь, ще й не такого нафантазувати можу (Собко, Стадіон, 1954, 194).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 224.