НАФА́БРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАФА́БРИТИСЯ, рюся, ришся, док.

1. Покривати, намазувати собі косметичною фарбою (фаброю) вуса, бороду.

2. розм. Те саме, що начища́тися. — Тепер можна й потанцювати. Виходь, Варю. — Диви як нафабрився, — відповіла та, зауваживши нові блискучі чоботи на парубкові (Кир., Вибр., 1960, 371).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 224.