НАУКОПОДІ́БНИЙ, а, е. Подібний до наукового (у 1 знач.); який має ознаки науковості. Не оборона, а наступ, не лайка, а викриття, не сіра, наукоподібна мова, а яскраве публіцистичне слово — от що нам потрібне сьогодні в боротьбі з ревізіонізмом (Літ. газ., 17.III 1959, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 224.