НАТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТЕСА́ТИ, тешу́, те́шеш, док., перех. Тешучи, виготовляти яку-небудь кількість чогось. Семко та Горіх завчасно натесали стовпів і закопували їх на нових межах (Чорн., Визвол. земля, 1959, 200).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 214.

Натісувати, сую, єш, сов. в. натесати, тешу, шеш, гл. Натесывать, натесать. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 527.