НАТУШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Тушкуючи, наготувати яку-небудь кількість чогось. Натушкувати м’яса.

2. діал. Накласти велику кількість чого-небудь, закривши ним щось інше.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 220.

Натушкувати, ку́ю, єш, гл. Наложить много, закрывъ что-либо наложеннымъ. Натушковано на його зверху кожухів, подушок. Мир. ХРВ. 249.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 529.