НАТУРОПЛА́ТА, и, ж. Оплата, здійснювана товарами, продуктами і т. ін. Твій чоловік тракторист, і за це йому хвала від народу, від банку жалування, а від нас хліб, натуроплата, значить (Кучер, Прощай… 1957, 339); Колгоспи здають зерно понад план в рахунок натуроплати за роботи в наступному році (Рад. Укр.. 17.XII 1946, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 220.