НАТУ́РНИК, а, ч. Те саме, що нату́рщик. За натурників Шевченкові правили герої його творів — кріпаки (Мист., 2, 1955, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 220.