НАТРІ́СКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., вульг. Те саме, що наї́стися. — Ліпше було б зістатись на обід в сестри. Натріскався б борщу, каші та й не мучився б так, як тепер (Н.-Лев., IV, 1956, 23); — Демиде, чого спішиш, мов на пожежу!? Ніяк не встигнеш натріскатися!? (Стельмах, Хліб.., 1959, 529).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 217.