НАТРЯСТИ́СЯ, су́ся, се́шся, док., розм. Багато, довго потрястися. Я теж деколи їжджу [у вагончиках]: натрясешся за дорогу, сидиш, зігнешся — коліна вище вух! (Гончар, Тронка, 1963, 192); // Довго потремтіти, подрижати. Натрястися від холоду.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 218.