НАТРЯСТИ́, су́, се́ш, док., перех.

1. Те саме, що натруси́ти.

2. Багато, довго потрясти. Нога розболілася. Натрудив її [Микола], .. натряс у проклятій бідарці (Кучер, Трудна любов, 1960, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 218.

Натрясти, су́, се́ш, гл. Встряхнуть, натрясти. Натряс його за чуба.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 528.