НАТО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАТОМИ́ТИСЯ, томлю́ся, то́мишся; мн. нато́мляться; док. Зазнавати втоми; стомлюватися. Олександра натомилась за день і з злістю жбурнула панську посуду на стіл (Коцюб., І, 1955, 65); Остап мовчить. Він натомився й настрашився, йому б тільки спати (Ю. Янов., II, 1954, 207).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 215.