НАТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до натика́ти. Берестовський бачив перед собою тільки густо натикане в бруствер траншеї мертве кукурудзяне бадилля та сухе гілля (Перв., Дикий мед, 1963, 427).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 211.

Натиканий, а, е. Съ вытканными узорами (о тканяхъ). Купила на ярмарку набожник, заполоччу натиканий. Спідниця натикана. Черниг. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 526.