НАСТІ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що ска́терка. Лазар побачив високу хату з одним вікном, доволі чисту, з ліжком, чепурно засланим, стіл під настільником (Коцюб., II, 1955, 194); На маленькій веранді.. під низенькою зеленою лампою виразно білів стіл, вкритий чистим настільником (Дн. Чайка, Тв., 1960, 44); Вздовж усього ганку стояв стіл, засланий білим настільником (Л. Янов., І, 1959, 360).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 201.

Настільник, ка Скатерть. Н. Вол. у. Стіл застелений чистим настільником. О. 1862. V. 77. Дівчата несуть сорочки, шиті рушники, настільники. К. Орися.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 524.

насті́льник — скатерка, обрус, звичайно з домотканого полотна, оздобленого вишивкою. Дівчата несуть сорочки, шиті рушники, на­стільники (П. Куліш).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 386.