НАСТРАЖДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Зазнати багато страждань. Як при царю настраждались народи! Що в бідняка було? Горе. Біда (Тич., Зростай.., 1960, 8); Ти мене накличешся ночами, .. Настраждаєшся в своїй надії, Пригадаєш літа молодії (Мал., Звенигора, 1959, 119).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 204.