НАСТОРО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАСТОРО́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., діал.

1. Насторожуватися. Дітвора, дивлячись на незнайому панну, насторочилась якось (Мирний, III, 1954, 323); * Образно. Примеркло.. Згускли тіні між деревами, яскравіше запалав терновий огонь, насторочилось цікаве гілля (Вас., II, 1959, 333).

2. Збиратися, готуватися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 203.