НАСТИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАСТИ́РИТИ, рю, риш, док,, перех., діал. Нав’язувати. Як зручно вмів [Герман] підсунути кожному те, чого той хотів, або й настирити те, чого й зовсім не хотів (Фр., VIII, 1952, 340).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 200.