Про УКРЛІТ.ORG

настановлений

НАСТАНО́ВЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до настанови́ти1. Біля дівчат походжає найстарша робітниця, вона настановлена, щоб глядіти, аби хто чого не зіпсував чи не вкрав (Л. Укр., III, 1952, 491); — А озброїв їх [грабіжників] і підбурив Юрко Семенович, управитель Печорський, настановлений архімандритом Плетенецьким (Тулуб, Людолови, II, 1957, 142).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 198.

вгору