НАСТА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наста́вити¹. Меблі зсунуто набік, і всю середину кімнати займає купа в безладді наставлених і навалених ящиків (Коч., II, 1956, 9); Він притримував рукою наставлений комір пальта (Нерв., Материн.. хліб, 1960, 162); Добре навчився [Косован] і в пояс кланятися і наставлену руку цілувати (Мур., Бук. повість, 1959, 9); — Яке йому діло до мене? Що він, наставлений дивитися за мною, як я живу? (Мирний, IV, 1955, 61); //наста́влено, безос. присудк. сл. Проти вікна, в гострім кутку, ..лагідно й ясно: багато наставлено там богів і в рамах, і в шатах коштовних (Стар., Облога.., 1961, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 197.