НАСПІ́ВНО. Присл. до наспі́вний. — Михайлику, Михайлику, го-ов! — наспівно обізвався біля верб Любин голос (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 158).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 196.