НАСПІВНИ́Й, а́, е́.

1. Протяжливий, схожий на спів. Поетична віршована мова інтонаційно більш наспівна, ніж прозова (Худ. чит.., 1955, 17).

2. Приємний для слуху, благозвучний; мелодійний. У музиці І. Іващенка яскраво звучать широкі наспівні мотиви старовинних українських пісень (Мист., 6, 1958, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 196.