НАСПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.
1. Придбати яку-небудь кількість чогось (про одежу, взуття і т. ін.). На ті гроші.. насправляла [Параска] собі усякої одежі, накупила дорогих уборів (Мирний, IV, 1955, 55); — Скажи-бо, Василино, чи тобі якийсь панич насправляв такої гарної одежі, чи бурлаки? (Н.-Лев., II, 1956, 105).
2. Організувати, влаштувати велику кількість чого-небудь (про обіди, весілля і т. ін.). Насправляти багато обідів.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 196.