НАСМО́КТУВАТИСЯ, уюся, уешся, недок.. НАСМОКТА́ТИСЯ, мокчу́ся, мо́кчешся, док. 1. тільки док., перех. і без додатка. Багато, досхочу посмоктати. Вечорами він [місяць] висів низько на небі, лихий, червоний, неначе упир, що насмоктався крові (Коцюб., II, 1955, 365); Нарешті дитина насмокталася і почала куняти (Тулуб, Людолови, І, 1957, 416).
2. неперех., перен., розм. Напиватися доп’яна. Коли дивимось — несе Сенька на блюді здоровенний кус м’яса, вже й насмоктався, як той чопок, диба мов не своїми ногами, сюди й туди його хилить (Стор., І, 1957, 196); // перех. Багато випивати чого-небудь. Він і Альфред Науйокс.. отут-таки в Кельні насмокталися в ресторані Гертвіча коньяку, змішаного з бенедиктином (Загреб., Європа 45, 1959, 139).
3. тільки недок. Пас. до насмо́ктувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 194.