НАСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док., розм. Послужити протягом певного часу. [Завада:] Не багато й наслужила [Оксана], один тільки рік, а горя запобігла на цілий вік і собі й мені… (Кроп., І, 1958, 434).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 192.