НАСЛИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАСЛИ́НИТИ, ню, ниш, док., перех. Змочувати слиною що-небудь, напустити слини в щось. Бере [Микола] прядиво, вбиває в стіл шило, робить з прядива космики, наслинює їх і починає плести [мотузок] (Фр., IX, 1952, 131).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 191.

Наслинювати, нюю, єш, сов. в. наслинити, ню, ниш, гл.

1) Наслюнивать, наслюнить, смачивать, смочить слюной. Желех.

2) Слюнявить, наслюнявить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 520.