НАСКІ́ПАТИСЯ див. наскі́пуватися.

НАСКІПА́ТИСЯ див. наскі́пуватися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 190.

Наскіпатися, паюся, єшся и наскіпуватися, пуюся, єшся, сов. в. наскіпатися, паюся, єшся, гл. Набрасываться, наброситься, нападать, напасть; приставать, пристать. Доля… як лихоманка, — не розбіра, на кого наскіпаться; чоловік, чи пан, — їй все однаково. О. 1861. III. 13. Як наскіпався на мене, так куди тобі! Мир. Пов. І. 142. Наскіпався, мов на батька. Ном. № 3465.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 520.