Наскубатися, баюся, єшся, сов. в. наскубтися, буся, бешся, гл.

1) Надирать, надрать. Добре наскубсь (хлопця). Мнж. 122.

2) Вдоволь надергиваться, надергаться. (У півня) пір’я покострубачене; а наскубся, стрепенувся… і пішов. Сим. 211.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 520.