НАСИСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАССА́ТИ, ссу́, ссе́ш, док., перех.

1. Втягати, всмоктувати (рідину) ссанням. — Якби воля та сила, угородилася б зубами у його горло; ..нассала б ротом крові й наплювала б нею у його очі!.. (Мирний, І, 1954, 84).

2. розм. Ссучи, завдавати болю.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 185.