НАСИПНИ́Й, а́, е́.

1. Утворений за допомогою насипання. Щоб клумби були виразніші, їх роблять насипними, трохи опуклими (Озелен. колг. села, 1955, 167).

2. Який насипається куди-небудь. Насипні грунти, як правило, вважаються непридатними для використання їх як природної основи (Архіт. і буд.. З, 1955, 19); Безтарні вантажі поділяються на насипні (картопля, зерно), навалочні (вугілля, торф), наливні (молоко, нафтопродукти) (Підручник шофера.., 1960, 304).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 185.