НАСИ́ЛУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.

1. Насильно примушувати робити, змінювати що-небудь. ..саме буржуазія завжди лицемірила, називаючи "демократією" формальну рівність, а на ділі насилуючи бідноту, трудящих.. (Ленін, 30, 1951, 37); — Я зовсім не хочу зловживати вашою гостинністю і насилувати звичаї вашого народу (Смолич, І, 1958, 60).

2. Силою змушувати (жінку) до статевого акту; гвалтувати. Челядинці [князя].. забирали у селян останню худобу, на очах батька й матері насилували дочок, у церквах бенкетували… (Стор., І, 1957, 366).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 184.