НА́СА́ДКА, и, ж. 1. тільки наса́дка. Дія за знач. насади́ти2. Насадка бандажів — виключно складний процес (Баш, Вибр., 1948, 116).
2. Частина приладу або інструмента, насаджена на що-небудь. Витяжні труби над зонтом сушарки мають заслінки, які над дахом приміщення закінчуються жалюзійними насадками (Сад. і ягідн., 1957, 284).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 182.