НАСА́ДЖЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до насади́ти¹. Над крутими, як стіни, скелями зверху був насаджений дикий виноград (Н.-Лев., II, 1956, 136); Ліс, насаджений в степу, при наявності правильного підбору порід позитивно впливає на середовище (Бот. ж., X, 4, 1953, 51); // наса́джено, безос. присудк. сл. — Які там квітки! А скільки їх насаджено! (Н.-Лев., IV, 1956, 234).

НАСА́ДЖЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до насади́ти². В руках тримав [Василь] топірець, насаджений на держак з бука (Чорн., Потік.., 1956, 32); // наса́джено, безос. присудк. сл. Самолов — це вудка з кількома гачками, на кожному з гачків насаджено рачка або дрібну рибу (Ю. Янов., II, 1958, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 181.