НАРІ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. нарі́пляться; док., діал. Накинутися. Колишній майор наріпився на Михайла: чому той терпить блюзнірство француза? (Загреб., Європа 45, 1959, 244).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 173.