НА́РІК, присл., діал. Наступного року. — Це треба, щоб завтра мати прийшли — яблука позбирали під старими деревами. А нарік, певне, зацвіте молодий садок (Стельмах, II, 1962, 360).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 172.

На́рік нар. На будущій годъ. Бог його знає, що нарік буде. Камен. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 516.