НА́РТИ, нарт, мн. Вузькі довгі сани, якими користуються для їзди на оленях та собаках. Залишалося одне — .. чекати зимового шляху, коли берегом проїдуть перші собачі нарти (Багмут, ІЦасл. день.., 1959, 124); По боках стада їхали на нартах пастухи з собаками (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 93).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 178.