НАРО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нарости́ти. При перевезенні легких вантажів (цукрові буряки, картопля) борти кузова [автомобіля] мають бути нарощені (Підручник шофера.., 1960, 306); // у знач. прикм. Нарощене жорно вкривають мішками або рогожами і так тримають, аж поки воно повністю висохне (Колг. Укр., 9, 1958, 43).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 178.