НАРОЧИ́ТІСТЬ, тості, ж. Абстр. ім. до нарочи́тий 1. Прагнучи знайти власний стиль, співати по-своєму, поет [Л. Первомайський ] часом вдавався до.. нарочитості форми (Вітч., 4, 1961, 200).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 178.